вівторок, 17 вересня 2013 р.

Ти просто будь

ІІІ КОХАННЯ ЗРІЛОЇ ПОРИ.

Ти часто - "з головою" у роботі,
І поруч - а здається, що нема.
Питання відкладаю всі на потім,
Аби не потривожити дарма.

Коли у справах з дому від’їжджаєш,
Без тебе я – мов пташка без весни.
В душі промінчик щастя залишаєш,
А дім стає порожнім і сумним.

Молюся за щасливий шлях зворотній,
Аби Господь від лиха уберіг,
І плачуть вікна, темні і самотні,
І віє прохолодою від них.


Лиш на порозі голос твій почую -
Промінчик щастя вирветься з душі
І радісно по стінах затанцює,
Що кілька днів були, немов чужі.
Як скинеш із плечей дорожню ношу,
То, перш ніж відпущу тебе до справ,
Скажу тихенько: «Любий мій, хороший,
Ти просто будь, щоб дім не сумував».

Немає коментарів:

Дописати коментар