Не будьте вітром в голові
 Я денно-нічно доленьку просила,
Аби вона мені послала Вас,
Від мрії відмовлятися несила,
Та з Вами марно витрачений час.
О пане! Вам ніколи не дізнатись,
Як до небес підносили мене.
На жаль, усім властиво помилятись,
Кого ж така омана не мине?
Та час настав приходити до тями,
Бо з Вами я потраплю у біду.
Ходіть-но краще іншими путями,
Якими я ніколи не пройду.
В моїм житті всього було доволі:
Примарних щасть, невиплеканих мрій.
А Ви – ніхто, далекий вітер в полі.
Не будьте ж вітром в голові моїй
|
VІ ЛІРИКА РІДНОЮ МОВОЮ
Немає коментарів:
Опублікувати коментар