середа, 25 вересня 2013 р.

Просила

VІ ЛІРИКА РІДНОЮ МОВОЮ




Просила

Коли від мене відвернувся цілий світ,
І ні чужі, а ні свої не розуміли,
Боліли зв'язки аж до сліз голосові,
Бо докричатися хотіла - оніміла,

Коли не знала, чи стояти, чи іти,
Безсило руки опускались, клякли ноги,
Просила:"Господи, хоч Ти мене прости,
Лихого ж, бачиш, я не діяла нічого".

Просила:"Господи, хоч Ти не відвернись,
Без Тебе й справді я нікому не потрібна."

І до чужих, і до своїх дійде колись,
Що їхня думка - переконлива, та хибна.


Дегустаційний зал австрійських вин (збільшити: Збільшити в окремому вікні

Немає коментарів:

Дописати коментар