вівторок, 24 вересня 2013 р.

Дві сторони медалі

VІ ЛІРИКА РІДНОЮ МОВОЮ

Дві сторони медалі

             
О, знов назбиралося стільки роботи!
Чи більше за всіх мені треба?
Усі лиш моєї чекають турботи.
Втомилася… Змилуйся, небо!

Як важко тягти оту бричку буденну,
А замість подяки ще й  лають…
І дім – повна чаша,  життя не злиденне,
Чомусь тільки щастя немає.

Куди не поглянь – лиш одні егоїсти.
Чи я для них замість магніту?
Подай! Прибери! Дай що-небудь поїсти!
Звалюся вже скоро від гніту.
Як добре, що є в мене дім і родина,
Що  діти - у світі найкращі.
Мов сонечко ясне, кохана людина.
Не зраджу, не скривджу ні за що.

Приємно турботу свою дарувати
І рідним, і тим, хто у скруті.
Якого ще приводу треба для свята? –
 Життя!!! Ну хіба ж це не круто?

Чи ранок, чи вечір, чи ніченька темна –
Ні смутку, ні втоми не маю,
Я кожну хвилину  живу  недаремно,
Бо в серці - любові до краю.
  ***Життєві по-різному бачимо далі:
Чи вільний політ, а чи грати -
Як дві сторони однієї медалі.
Де ваша – самим обирати.

\\\\



Санаторій "Синяк"/ Альпійська АРТсадиба "Золота рибка"
Дегустаційний зал австрійських вин (збільшити >>>)

Немає коментарів:

Дописати коментар