Вона ішла на свято долі

VІ ЛІРИКА РІДНОЮ МОВОЮ

Вона ішла на свято долі Сіяло  сонце  у  бокалі, Бриніли  сльози  на очах... Було все важче їй дедалі Шукати суть в простих речах. Так наполегливо  топила Журбу і тугу у   вині. Сльоза  на  горло  наступила І  заблищала  в  сивині. Як у  тумані,  пропливало В  уяві  все,  що  вже  було. Пила  -  і  знову  наливала, Та  не  п'яніла,  як  на зло. Що  завдало  такого  болю? Сама  не  знала  до  пуття... Вона  ішла  на  свято  долі, Але  спізнилась  на  життя...

Оформлені візуально та озвучені вірші класиків...

Дегустаційний зал австрійських вин (збільшити: